Нам треба розмовляти про статус Криму тільки тоді, коли позиції Росії ослабнуть і питання припинення окупації буде питанням її власного виживання.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров в черговий раз плюнув в колодязь. «Я не цікавлюся думкою Заходу на цей рахунок, як і не цікавлюся його думкою щодо інших внутрішніх питань Російської Федерації» – самовдоволено відповів московський Ріббентроп, коли його запитали про можливе повернення Україні окупованого Криму і про вимоги Заходу.

У цій реакції Лаврова – заставу та повернення Криму, і успіху російської зовнішньої політики. Якби Росією сьогодні управляли б не безумці, вони б вже зрозуміли і всі інфраструктурні проблеми, пов’язані з економікою півострова, і неминучість його повернення Україні. Але зрозуміло, що переговори, які вела б сьогодні Москва з Києвом на цей рахунок, велися би з позиції сили. І нам би в результаті довелося з чим погодитися. І з особливим статусом Криму, і з зміною українського законодавства, яке надавало б населенню півострова право проводити референдуми про незалежність, і з збереженням бази Чорноморського флоту до 2042 року. Словом – Крим фактично залишався російським, формально вважався б українським – і ми б його ще й постачали!

Нам треба розмовляти про статус Криму тільки тоді, коли позиції Росії ослабнуть і питання припинення окупації буде питанням її власного виживання. При цьому ми повинні розуміти, що саме перебування Криму в складі Росії – важливий фактор, що прискорює крах російського політичного режиму, а можливо і самої державності сусідньої країни. Поки що Крим буде російським – на саме підтримання його перебування у складі держави-окупанта будуть витрачатися мільярди доларів. Поки що Крим буде російським – санкції проти путінського режиму будуть зберігатися, а значить, буде посилюватися їх кумулятивний ефект. Поки що Крим буде російським, велика частина виборців, незмінно які висловлювалися на виборах за кримінальників і комуністів, не зможе брати участь у виборчому процесі – причому аж ніяк не з нашої вини, а завдяки Путіну. Поки що Крим буде російським, розуміння населенням півострова того, що він залежний від України і не має до Росії жодного стосунку, окрім рівня спільного божевілля, буде тільки збільшуватися. Поки що Крим буде російським, збережеться можливість відтоку з півострова на російський материк шовіністично налаштованого населення – просто тому, що з кожним новим днем безперспективність перебування на півострові буде зростати. І потрібно пам’ятати, що після закінчення окупації у Крим повернуться тільки українські патріоти – а патріоти Росії залишаться на нових місцях свого постійного проживання.

Так куди ж нам поспішати, якщо Путін і Лавров нам так допомагають?

Віталій Портников